- бешкетник
- -а, ч.Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. || Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бешкетник
Смотреть что такое "бешкетник" в других словарях:
бешкетник — 1) (той, хто зчиняє бешкет), галабурдник, скандаліст, баламут; пробийголова, урвиголова, зайдиголова, шибайголова, паливода, розбишака; вар ят; хуліган (грубий порушник громадського порядку) 2) (той, хто порушує дисципліну, пустує), збиточник,… … Словник синонімів української мови
бешкетник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вірґан — бешкетник … Лемківський Словничок
збиточник — бешкетник, пустій, урвиголова [V] … Толковый украинский словарь
галабурдник — бешкетник, скандаліст, баламут, урвиголова, зайдиголова, паливода, збитешник, шибеник … Словник синонімів української мови
архаровець — рівця, ч., лайл. Бешкетник, босяк, волоцюга … Український тлумачний словник
баламут — а, ч. 1) Той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на якісь учинки; бунтівник. || Той, хто поводиться задерикувато, чия поведінка виходить за межі норми; бешкетник. 2) Той, хто залицяється до жінок, настирливо домагається взаємності в коханні;… … Український тлумачний словник
бешкетниця — і. Жін. до бешкетник … Український тлумачний словник
гайдабура — и, ч., діал. Пустун, бешкетник … Український тлумачний словник
галабурдник — а, ч., діал. Бешкетник … Український тлумачний словник
